- поколупаний
- —————————————————————————————поколу́панийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поколупаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до поколупати 1). 2) у знач. прикм. Вкритий тріщинами, заглибинами; потрісканий, поколений … Український тлумачний словник